Сріблясті й червоні покрівлі між зелених садів на високих пагорбах та в розлогій долині, дзвінкоголосий потік Каменець і тихий потічок Гнилиця, швидкі на ходу та жваві на розмову й дотепні жарти мешканці, які з пошаною проходять чи проїжджають повз скульптурну композицію Тарасові Шевченкові та його літературним героям біля двоповерхової школи та Будинку культури, овіяна прадавніми вітрами Овидова гора, яка, за переказами, пов’язана з Овідієм, висока стрілецька могила на березі Ян край шляху із Кутів на Косів, мелодійні дзвони трьох церков під Святим Євангелієм синіх небес – такими постають перед нами Старі Кути - одне з наймальовничіших сіл Івано-Франківщини.

Про нього створено чимало легенд. В одній із них оповідається, що Колумб лишень плив до невідомої для нього Америки, а старокутські уже вертали звідти з торгів. В іншій про те, що Гагарін тільки летів у космос, а старокутські віталися з ним, вертаючи з космосу.

Головує у цьому легендарному селі лікар за фахом, депутат районної ради двох попередніх скликань, колишній керуючий справами-заступник голови виконавчого апарату районної ради Григорій Лаврук.

Народився Григорій Петрович у Старих Кутах 13 лютого 1967 року. Закінчив Кутську середню школу у 1984 році, отримавши атестат з відмінними оцінками та золоту медаль. У 1993 році - Івано-Франківський медичний інститут (загальнолікувальний факультет). У 1996 – інтернатуру, де йому вручили сертифікат ортопеда-травматолога.

Працював у міській лікарні №1 міста Івано-Франківська, заступником головного лікаря Кутської та Яблунівської лікарень, створив у Кутах перший на Косівщині приватний ортопедо-травматологічний кабінет ім. професора Юрія Ясельського, який швидко набув популярності, заснував Старокутський громадський благодійний фонд «Милосердя», кошти з якого виділяв для тих людей рідного села, яким вони були вкрай необхідні. З часу обрання Григорія Лаврука сільським головою фонд очолює депутат районної ради, заступник директора Старокутської ЗОШ I-III ступенів Галина Том’юк.

Г.П.Лаврук – позапартійний, проте завжди брав найактивнішу участь у громадсько-політичному житті села і району. У грудні минулого року його обрали головою районної асоціації голів сільських рад.

Разом з дружиною Русланою виховує двох дітей: донечка Іванка навчається у сьомому класі, синочкові Тарасикові – п’ятий рік.

З Григорієм Петровичем і інтерв’ю про село Старі Кути.


 

- Легенди про Старі Кути випливають з реальності. Старокутські люди і справді стараються всюди бути першими, розумні й підприємливі, постійно тягнуться до всього нового. Вони були в числі перших емігрантів до інших країн, звідки й завезли чимало сортів яблук, груш, слив, черешень та винограду. Плоди садів мешканці нашого села продавали не лише в усіх куточках України, але й колишнього Радянського Союзу. Завдяки цьому будувались, творили заможну господарку, підтримували фінансово дітей під час навчання в училищах та вишах.

Маючи нескорений і волелюбний характер, брали участь у національно-визвольній боротьбі під проводом Богдана Хмельницького. Ще й донині в родині Глібчуків-Шабельків зберігається бойова козацька шабля, яку далекий предок заповів передавати з покоління в покоління. Тут діяв загін опришків на чолі з Білоголовим. В альбомі «Українські січові стрільці» знаходимо чимало прізвищ уродженців Старих Кутів. Уславлене це село іменами повстанців, старшин УПА, діячів ОУН.

В селі Старі Кути є три культові споруди: храм УГКЦ, в якому відправляє Богослужіння о. Юрій Костик, та два храми УАПЦ (священик Дмитро Коцаба).

Старі Кути є одним із найбільших за чисельністю населення сіл Косівщини: у центральній частині та на п’ятьох присілках мешкають 5194 чоловіка. Розташоване село на висоті 430 метрів над рівнем моря. Хребет Хоминський сягає 828 метрів, Овидова гора – 725 метрів. Територія сільської ради займає 2 тис. 234 з половиною гектара, населеного пункту – 1385 га, лісових масивів – 1051 га. Хочу акцентувати, що Старі Кути є одним із небагатьох населених пунктів району, територіальний поділ яких не змінювався від 1940 року.

Із 2751 господарства 1531 газифіковане, 600 – телефонізовані.

Село має 24 вулиці, які прямують зі сходу на захід, та з півдня на північ. Можна сказати, що майже, як у Вавілоні. Їхня загальна протяжність 36 км., п’ять з яких мають тверде покриття. Заслуга в цьому уродженця нашого села начальника управління Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області, депутата обласної ради Сергія Сендерського. Завдяки йому на гарно заасфальтовані вулиці ступають буквально зі шкільного порогу 430 учнів ЗОШ I-III ст. та 38 вихованців школи-садка на присілку Пеньківка.

Хочу згадати добрим словом колишнього голову сільської ради Ярослава Васильовича Поп’юка, при якому вперше розпочали будівництво нової школи та берегоукріплень, асфальтування доріг, чимало інших добрих справ.

Ще 40 діточок перебувають у дитячому садочку «Гуцулочка».

Є в селі два будинки культури: центральний розрахований на 500 місць (директор Ганна Мартинів). При ньому є бібліотека з книжковим фондом 7794 примірники. Завідує нею Галина Букатчук. Друга бібліотека (завідувач Руслана Лазорик) розміщена у Пеньківській школі-садку. Пеньківський присілковий Будинок культури має 150 місць. Його директор - Михайло Цикаляк.

Про потяг мешканців Старих Кутів до торгівлі засвідчує те, що в селі є 19 магазинів, з яких три – промислові.

Надаючи велику перевагу садівництву та виноградництву, старокутські люди утримують 230 голів великої рогатої худоби, 24 коней, 216 свиней та 206 бджолосімей.

- Григорію Петровичу, до того ж взірцеий порядок майже біля кожної домівки.

- Так. У Старих Кутах люди дбають за чистоту і в житлі, і довкола нього. До кого не зайдеш у подвір’я, воно бруковане, викладене плиткою чи заасфальтоване, все у трояндах і квітах, гарно доглянуті грядки та город. У цьому році наше село отримало третє місце у районному конкурсі на кращий населений пункт з благоустрою.

Вірю, що в наступних роках воно буде ще кращим. Ми організовуємо періодичні повуличні сільські толоки з благоустрою. При нашій сільській раді уперше в районі створено інвестиційний центр, на який ми покладаємо великі надії у питанні побудови в Старих Кутах потужної туристичної інфраструктури. Якщо цього доможемось, то доб’ємось значного поповнення бюджету сільської ради, створення нових робочих місць, поліпшення добробуту жителів села та покращення його благоустрою. У той же час матимемо гарантію, що ніхто не посягне на ліси на території сільської ради, задіяні під туристичну інфраструктуру.

<
Категорія: Село